- богомільний
- —————————————————————————————богомі́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
богомільний — див. богомольний … Український тлумачний словник
богомольний — богомі/льний, а, е, заст. Який вірить у Бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний … Український тлумачний словник
релігійний — а, е. 1) Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2) Який вірить у Бога; віруючий, богомільний … Український тлумачний словник
Причастя - співпричастя - сопричастя - спільність — (а не спілкування) бути причетним мати участь бути учасником брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови